Вода є одним із найважливіших елементів довкілля. Саме від того, яку воду ми споживаємо, залежить здоров’я нації. Тому забезпечення населення якісною питною водою виступає одним із пріоритетних напрямків діяльності КП «Луцькводоканал». В свою чергу, якість питної води безпосередньо залежить від джерела водопостачання. Лучани отримують питну воду з підземних свердловин, що вже говорить про природну чистоту та якість води. Однак чи достатньо цього для отримання дійсно безпечної питної води? Про це розмовляємо із заступником директора із збуту Вегою Юрієм Васильовичем.
Довідка.__________________________________________________________
Вега Юрій Васильович народився 16 квітня 1957 року у Львові. Має вищу освіту, у 1980 році закінчив Львівський політехнічний інститут, де здобув кваліфікацію інженера-будівельника за спеціальністю водопостачання і каналізація. На КП «Луцькводоканал» працює з 1989 року. Обіймав посади: 1989 р. – начальник цеху водопровідно-каналізаційних мереж; 1992 р. – начальник виробничо-технічного відділу; 1998 р. – заступник директора КП «Луцькводоканал»; 2004 р. – заступник головного інженера; з 2011 р. по даний час – заступник директора із збуту.
Одружений, має сина. Любить читати історичну літературу, майструвати, творити власними руками. Захоплюється полюванням.
Юрій Васильович, розкажіть, будь-ласка, що означає поняття «якість питної води». За якими критеріями вона визначається?
Говорячи про поняття «якість питної води», слід сказати, що ми у своїй діяльності в першу чергу виходимо з вузькоспеціалізованого уявлення на цю тему. Якість питної води – це перш за все відповідність державним стандартам та санітарним вимогам і нормам. Основними критеріями якості питної води слід вважати, по-перше, безпечність води в епідеміологічному відношенні, по-друге, нешкідливість за хімічним складом та по-третє, вода повинна мати сприятливі органолептичні властивості. Оскільки джерелом водопостачання Луцька є артезіанські свердловини, ми можемо говорити, що наша вода є якісною і придатною для споживання. Будь-яка підземна вода, яка пройшла природні шляхи очистки, не може не претендувати на найвищу якість. Лучанам в цьому плані пощастило.
Як ведеться контроль якості води у Луцьку? Як часто перевіряються показники з якості води?
У нас на КП «Луцькводоканал» контроль якості води ведеться так як це передбачають правила технічної експлуатації. Виробничо-лабораторний контроль безпечності та якості питної води проводять спеціалісти хіміко-бактеріологічної лабораторії нашого підприємства відповідно до чинних Державних санітарних норм та правил “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною” (ДСаНПіН 2.2.4-171-10). Щоденно проводиться аналіз води за 10 показниками ( колірність, каламутність, запах, присмак, водневий показник рh, залишковий вільний хлор, окиснюваність, аміак та іони амонію, нітратна група, залізо загальний ) та раз на місяць проводиться повний аналіз води за 27 показниками.
Вода, яку ми отримуємо з свердловин повністю придатна для споживання. Вона потребує лише очищення від підвищеного вмісту заліза загального. Для цього у нас збудовано та успішно працюють три станції знезалізнення, де після процесів аерації та фільтрації концентрація заліза становить до 0,3 мг/дм³, що є нормою. Що стосується твердості води (вміст солей кальцію та магнію), то він у нас близький до верхньої допустимої межі у звязку з особливістю артезіанської води. Фактична твердість питної води в м. Луцьку становить 7,0-8,0 мг-екв/дм³ (у нас дозвіл – 9 мг-екв/дм³ ).
Скажіть, чому ж тоді з’являється осад та білий накип при кип’ятінні води з-під крана?
Причиною цього є ті ж солі твердості, які відкладаються у вигляді накипу. Ми технологічно намагаємось робити кроки для зменшення вмісту солей твердості. Для нас неприйнятним є застосування реагентів, бо в промислових масштабах немає ефективних засобів зниження вмісту цих солей у питній воді. До речі, ті виробники бутильованої води, які зменшують вміст солей твердості, грішать тим, що застосовують заборонену технологію для питного водопостачання.
До яких негативних наслідків для організму людини може призвести надлишок заліза та солей кальцію та магнію у воді?
Зважаючи на показники твердості та заліза у воді, говорити про якусь загрозу для здоров’я людини від даних мікроелементів – некоректно. За останніми даними лабораторії, максимальний показник солей кальцію та магнію становив 4,5 – 5 мг/л (при дозволеній нормі до 10 мг/л ) – це не дотягує половини граничної концентрації, від якої може бути шкода для організму людини. Тут побоювання зайві і необґрунтовані. Єдине що можна додати, це те, що жорстка вода, яка перевищує допустимі норми може створювати незручність на побутовому рівні.
Щодня ми робимо вибір: яку воду пити: бутильовану чи з-під крана. Чи можна пити воду прямо з крана. Яку воду п’єте Ви?
Особисто я п’ю воду з-під крана все своє життя. Щодо бутильованої води, хочу зазначити, що вода у будь-якій посуді через одну-дві доби зберігання змінює свої властивості внаслідок чого вона стає непридатною для споживання. У зв’язку з цим виникає можливість бактеріального зараження води. Якщо вода може зберігатися більше доби – вона є непридатною для споживання, оскільки містить в собі консерванти довготривалої дії, що відповідно є шкідливим для організму. Скажімо, консервантом газованої води є вуглекислота, яка хоч і є шкідливою, але не настільки, скільки консерванти негазованої води. Негазована вода є найбільш небезпечний продукт, бо містить в собі активні консерванти (канцерогени). Бутильовану воду можна пити хіба-що після термічної обробки (кип’ятіння, заморожування), однак цим ми змінюємо склад води та відповідно зменшуємо її цінність.
Чому відмовились від знезараження води хлором на користь гіпохлориту натрію?
До кінця 2012 року в Луцьку продовжувала існувати система використання газоподібного хлору і гіпохлориту натрію. В чому ж відмінність? Щодо хімічної формули, то тут суттєвої відмінності немає. Але є фізична відмінність, яка полягає в тому, що застосування хлору передбачає отримання хлорної води. Хлор є одним з найбільш абсорбуючих газів, який розчиняється в питній воді без остатку. Сполуки, які розчинилися називаються хлороформами, які бувають більш або менш активними. Так ось, менш активні несуть небезпеку для здоровя людини – вони і є найбільш активними оксидантами, тобто це ті речовини, які можуть викликати різні захворювання, в тому числі онкозахворювання.
В свою чергу, гіпохлорит натрію є більш стійкою формою хлороформ. Його отримують шляхом електролізу насиченого водного розчину кухонної солі. Така сіль є природним продуктом, до сполук якого наш організм має можливість реагувати адекватно.
Гіпохлорит натрію як такий після багаточисленних досліджень не ввійшов в перелік хімічно небезпечних та канцерогенних речовин і навіть речовин, які завдають будь-якої шкоди для організму людини. Він безпечний при збереженні та використанні і не потребує особливого транспортування. Саме тому він найбільше підходить для знезараження питної води і тому застосовується на КП «Луцькводоканал».
Останнім часом в Луцьку стартує акція з реклами фільтрів, яка полягає у переконанні людей ставити додаткове спорядження для доочистки води. Ваше ставлення до цього. Чи можна вважати таку воду корисною для організму?
Будь-яка система покращення питної води – це втручання в стан води. Однак треба бути обережними, бо установка фільтра не є самодостатнім актом, вона потребує обережної експлуатації. Може статися таке, що вода попаде в незвичний режим свого перебування (висока температура, намули в трубах) і тоді це може призвести або до непридатності фільтраційної установки, або до бактеріального забруднення, бо накопичення відфільтрованого матеріалу сприяє розмноженню бактерій. Тому тим, хто бажає встановити фільтр, слід бути готовим до того, що їх обов’язково треба буде дуже часто змінювати і хоча б раз в тиждень робити аналіз води, щоб бути впевненим у якості – неякості води, а це, в свою чергу, дорого і неефективно. Крім цього, доведена до найкращої якості вода непотрібна ні у пральних машинах, ні, тим більше, для раковин.
Однак, слід пам’ятати – навіть якщо доб’ємося такої води, то це не значить, що ви зробили благо для свого організму, оскільки тоді людина не отримує життєво важливих елементів, що також призводить до різного роду захворювань. Тому вода для Луцька має бути в тому природному стані, якому вона є і містити всі життєво необхідні для організму людини елементи.
Всім відомо, що водогони в Україні загалом та у Луцьку, зокрема, потребують капітального ремонту. Наскільки це впливає на хімічний склад води та її якість?
Існує міф, що стан водогонів суттєво впливає на якість води. Якщо хто-небудь цікавився роботою сантехніка у себе в квартирі, то не міг не звернути уваги на те, що труби зсередини мають сольовий наліт – це власне і є солі твердості. Через п’ять, шість років експлуатації труб, вода навіть не торкається поверхні матеріалу труб. Тому говорити про вплив водогонів на якість води, безпідставно. Іноді ще говорять, що ті ж самі «зношені» труби є причиною «іржавої» води, яка інколи тече з крану. Насправді, «іржава» вода – від того, що іноді змінюється режим роботи насосних станцій та відбуваються зміни тиску в мережах і тим самим вимиваються залишки заліза у трубопроводах. У таких випадках варто зачекати поки така вода стече – надалі вона буде чистою.
Чи плануються в найближчий час конкретні заходи щодо покращення якості води у Луцьку?
Хочу ще раз зазначити, що вода, яку подає КП «Луцькводоканал» надходить у наші водогони із артезіанських свердловин, на відміну від абсолютної більшості інших регіонів – і це є нашим «плюсом». Тому луцька вода є однією з якісніших в Україні та відповідає всім вимогам і стандартам. В найближчий час плануємо модернізувати фільтри із застосуванням нових технологій польської фірми «Кревокс». Мається на увазі використання нових фільтрів, за допомогою яких можна буде селективно видаляти забруднення сполук заліза безпосередньо на фільтруючих шарах. Завдяки відповідному розташуванню шарів, забруднені частки не затримуються на поверхні фільтра, а приникають в отвори та прилипають до фільтруючих гранул. Продуктивність фільтра, таким чином, повністю використовується перед його промиванням. Така сучасна техніка дозволить досягнути більшої швидкості фільтрації, що веде до економії на габаритах приміщень та загальних витрат, а також дозволяє повністю відмовитись від хімічних реагентів, що пов’язане з достатньою природною чистотою сирцевої води з підземних водоносних горизонтів та веде до економії експлуатаційних витрат.
Прес-служба КП «Луцькводоканал».