Необхідність посилення уваги до теми якісного водопостачаня підтверджується тим фактом, що здоров'я людей напряму залежить від якості води, яку вони споживають. Саме тому питання забезпечення населення міста Луцька якісною питною водою, є важливим завданням КП «Луцькводоканал». Ці питання на підприємстві контролює начальник цеху насосно-очисних станцій водопроводу Гололобова Ірина Василівна.
Довідка.____________________________________________________________________
Гололобова Ірина Василівна народилася в місті Луцьку Волинської області. Має вищу освіту, у 1999 році закінчила Луцький державний технічний університет за кваліфікацією «інженер-механік» та здобула спеціальність – «технологія машинобудування».
На КП «Луцькводоканал» працює з 1993 року. Обіймала посади: 1993 р. – контролер водопровідного господарства; 2001 р. – працювала інженером у відділі збуту; 2004 р. – заступник начальника відділу збуту; з 2006 р.- начальник інспекції водних ресурсів та енергозбереження; з 2008 року по даний час – начальник цеху НОСВ.
1. Ірина Василівна, скажіть, будь-ласка, який на сьогоднішній день стан з водопостачанням у Луцьку?
КП «Луцькводоканал» - одне з найстаріших підприємств обласного центру. Метою діяльності підприємства є забезпечення безперебійними послугами водопостачання та водовідведення населення міста Луцька і 14 – ти довколишніх сіл.
Підприємство надає послуги з централізованого водопостачання місту з 5-ти групових водозаборів, які забезпечуються водою підземних джерел із 52 артезіанських свердловин, глибина яких коливається від 30 до 160 метрів. Очистка і обробка води здійснюється на трьох майданчиках водопідготовки, після чого подається для зберігання у резервуари чистої води. Із резервуара вода подається на насосну станцію і при допомозі насосних агрегатів поступає в розгалужену водопровідну систему міста.
В комплекс споруд також входив і річковий водозабір, джерелом водопостачання якого є річка Стир, та з 2000 року даний водозабір не експлуатується і знаходиться на реконструкції.
Нині подача води в місті Луцьку споживачам забезпечується цілодобово.
2. Ви кажете, що вода у Луцьку споживачам подається цілодобово. Тоді чим поясните той факт, що цілодобове водопостачання здійснюється не у всіх районах міста?
Звичайно, водопостачання в місті Луцьку є цілодобовим, без введення в дію різного роду графіків подачі води, як це практикується в інших містах України, наприклад у Львові. Перебої можливі лише за умови форс-мажорних обставин та аварійних ситуацій.
Та, нажаль, досить часті нарікання в адресу водоканалу на перебої з водопостачанням у нічні години мешканцями 33-го та 40-го кварталів. Але відсутність водопостачання не з вини водоканалу. Це пов’язано із зупинкою насосного обладнання на центральних теплових пунктах (ЦТП), які експлуатуються ДКП «Луцьктепло». На сьогоднішній день діє міська програма обладнання підвищувальних насосних станцій м. Луцька приладами для регулювання тиску води у внутрішньобудинкових мережах, яка поступово втілюється в життя - це встановлення перетворювачів частотних (ПЧТ) на насосних агрегатах, які створюють «комфортні» умови роботи для двигуна. Таке обладнання вже встановлено на деяких ЦТП по вул. Гордіюк, вул. Кравчука, вул. Конякіна, вул. Федорова, вул. Чорновола. Таким чином поступово вирішується дана проблема.
3. Відомо, що більшість водоканалів України відмовилися від хлорування води і перейшли на знезараження за допомогою гіпохлориту натрію. Чи виправдала дана практика себе на Луцькому водоканалі, чи можливо вже відмічаються певні недоліки?
.jpg)
Найбільш надійним та економічно доцільним методом знезараження питної води є її хлорування, а гіпохлорит натрію відноситься до хлоровміщуючих реагентів і в той же час є менш токсичним, ніж рідкий хлор. Крім того, рідкий хлор внаслідок своєї токсичності та вибухонебезпечності створював загрозу для обслуговуючого персоналу та населення, що мешкає поблизу водоочисних станцій.
Так, на КП «Луцькводоканал» на трьох площадках водопідготовки встановлені блочні електролізні установки знезараження води різної потужності для виготовлення розчину гіпохлориту натрію.
Для роботи установки використовується сіль кухонна харчова.
.jpg)
.jpg)
Установка працює за принципом електролізу соляного розчину. Звичайно є і свої мінуси при застосуванні гіпохлориту натрію. Це відкладення солей жорсткості на електродах після здійснення фізичного явища - електролізу. Це призводить до частих профілактичних робіт по обслуговуванню гіпохлоритного обладнання.
4. Не секрет, що вода у Луцьку характеризується підвищеним вмістом заліза. Що робиться для того, аби кількість заліза відповідала нормам?
Якість води у Луцьку відповідає ДСаНПІН за винятком підвищеного вмісту заліза. Тому, для очистки на кожній площадці водопідготовки збудовані споруди, так звані «Станції знезалізнення»: Дубнівська, Гнідавська, Омелянівська.
Вода із свердловин за допомогою глибинних насосів, технологічних трубопроводів подається на фільтри станції знезалізнення для видалення заліза методом фільтрування на відкритих, швидких фільтрах зі спрощеною природною системою аерації, через шар природного зернистого завантаження. Після оброблення і знезараження води на всіх трьох площадках водопідготовки, вода не має відхилень від ДСаНПІН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною». Контроль за показниками аналізу води щоденно ведеться лабораторією водоканалу.
5. Чи використовуються на КП «Луцькводоканал» додаткові системи контролю якості води, окрім лабораторії (напр. у Польщі на станції знезалізнення - біотестування за допомогою устриць)?
Ні, на нашому підприємстві існує лише лабораторний контроль за якістю питної води, хоча досить цікаво було б перейняти досвід європейських підприємств.
Для довідки ---------------------------------------------------------------------------------------------------------
На станції знезалізнення води в м. Каліш (Польща) існує додаткова система контролю якості води за допомогою біотестування, де використовується колонія устриць. У ході водозабору вода потрапляє в резервуар, де знаходяться устриці. Якщо у воді містяться шкідливі органічні або хімічні речовини, молюски ховаються і закривають свої раковини. Для працівників підприємства це – сигнал для припинення водозабору і проведення точнішого аналізу води на предмет вмісту в ній сумнівних показників.
6. Ще у 2003 році КП «Луцькводоканал» уклав контракт з польською фірмою «Кревокс», метою якого було встановлення нових фільтрів для очищення води. Що вдалося зробити за 10 років – чи працюють вже ці фільтри?
.jpg)
Ні, станція нажаль ще не працює. Для завершення її будівництва та запуску ще потрібні кошти. 10 фільтрів та комплектуючі матеріали до них ми закупили, але їх ще потрібно вмонтувати разом з трубопровідною обв'язкою та здійснити ряд пусконалагоджувальних робіт – на все це необхідно ще близько 13 млн. грн.
Ці кошти ми плануємо отримати в 2014 році по державній програмі «Питна вода України».
7. Чи є нагальні проблеми в роботі насосних та очисних станцій водопроводу, які слід терміново вирішувати?
Звичайно проблеми є, адже насосні та очисні станції водопроводу існують досить давно. І як кажуть, «усе тече, усе міняється», тому обладнання необхідно оновлювати та автоматизовувати, для економії як енергетичних так і матеріальних ресурсів.
8. Зрозуміло, що за показниками вода з різних водозаборів відрізняється. Скажіть, будь-ласка, який з районів Луцька має найякіснішу воду?
В усіх районах міста вода відповідає вимогам. Контроль за якістю води здійснює персонал лабораторії за 27 органолептичними та фізико-хімічними показниками. Неодноразово було чути відгуки, що з Омелянівського водозабору, який постачає питну воду для мешканців вулиць Шевченка, Львівська, Володимирська та інших прилеглих вулиць та сіл (Великий Омеляник, Зміїнець, Тарасове) - вода найкраща за смаковими якостями. Не буду переконувати в зворотньому, про це свідчать і показники лабораторії. Але ще раз звертаю увагу, що в усіх районах вода є з артезіанських свердловин і відповідає вимогам.
Прес-служба КП «Луцькводоканал»