Це підприємство забезпечує питною водою не лише обласний центр Волині, але й 14 приміських сіл. За словами головного інженера КП «Луцькводоканал» Сергія Строка, воду у місто постачають з артезіанських свердловин.
«Підземні води характеризуються підвищеним вмістом заліза, -говорить пан Строк. –Тому для того, аби вода відповідала нормам, ми її спочатку знезалізнюємо. Для знезараження води на Гнідавському, Омелянівському та Дубнівському водозаборах встановили гіпохлоритні установки, і тепер замість хлору використовуємо гіпохлорит натрію».
Як стверджує начальник хіміко-бактеріологічної лабораторії підприємства Тетяна Ведмідь, луцька питна вода відповідає усім державним нормам якості.
«Щоденно ми робимо скорочений хімічний аналіз води і раз на місяць –повний, -розповідає начальник лабораторії. –Окрім цього, раз в день робимо бактеріологічний аналіз і раз на годину перевіряємо воду на хлор. Усього визначаємо якість води за 22 показниками. Усі вони відповідають нашим державним санітарним нормам і правилам. Раніше була проблема з вмістом заліза, нині, після заміни фільтруючого матеріалу на станції знезалізнення води, вона відпала. Тому нашу воду з-під крана можна пити без проблем для здоров’я».
Щодо осаду, який після кип’ятіння залишається в чайнику чи каструлі, Тетяна Ведмідь називає його нормальним явищем. Переконує, що це нешкідливі для організму солі кальцію та магнію, які мають бути у живій воді. На думку головного інженера підприємства Сергія Строка, фільтри, які нині широко рекламують, якість води особливо не покращать. Він каже, що доочищена і відфільтрована вода –насправді мертва вода. Вона ніякої користі організму не приносить. До того ж після неї знову хочеться пити. Тому найкраще втамує спрагу у Луцьку все-таки вода з-під крана. Вона безпечна для пиття і приємна на смак.
Джерело: 0332.ua. Сайт міста Луцька